Навігація
За підтримки
Коаліція
Заходи партнерів Центру
15 грудня 2011 р.
8-ма Асамблея Громадської ліги Україна-НАТО
8-а Асамблея Громадської ліги Україна-НАТО відбулась у Києві протягом 12 та 13 грудня 2011 року. Захід відбувся за сприяння Центру інформації та документації НАТО в Україні, Міністерства закордонних справ України та Міністерства оборони України.У Асамблеї взяли участь 190 представників громадських організацій та державних органів влади, посли та представники дипломатичних місій, військовослужбовці та військові аташе. Участь у Асамблеї взяли Посли Бельгії, Канади, Латвії та Естонії, а також представники посольств Польщі, Норвегії, Індії, Угорщини, Румунії, США, Німеччини, Грузії. Понад 20 представників ЗМІ, серед яких Радіо Ера-FM, ТРК Україна, УТР, Укрінформ, УНІАН, РІА Новини, Інформаційне агентство УНН, газета «Народна Армія» та інші, акредитувались для висвітлення роботи Асамблеї.
Серед державних установ в заході взяли участь Міністерство закордонних справ України, Міністерство оборони України, Генеральний Штаб ЗСУ, Держкомтелерадіо України, Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Комітет з питань європейської інтеграції ВРУ. Також у роботі Асамблеї взяли участь представники Центру інформації та документації НАТО в Україні, Офісу зв’язку НАТО в Україні та Фонду Конрада Аденауера.
Спеціальний виступ під час Асамблеї на тему: «Порядок денний НАТО напередодні саміту в Чикаго» презентував Мішель Дюре - керівник відділу по роботі з країнами-партнерами Управління громадської дипломатії Штаб-квартири НАТО в Брюсселі, Бельгія.
Відкриваючи Асамблею голова Громадської Ліги Україна-НАТО Сергій Джердж зазначив, - «Перед Лігою як об’єднанням неурядових організацій, що опікуються питаннями безпеки, співробітництва України з НАТО, постає важлива і відповідальна місія розвивати ідеї євроатлантичного партнерства та досягати спільно з державними установами, іншими громадськими організаціями, освітніми, військовими структурами, спільно із засобами масової інформації та з українським бізнесом зрушень у сприйнятті та розумінні суспільством ролі НАТО у формуванні такої міцної і стабільної системи безпеки, в якій є місце і Україні».
Сергій Джердж, голова Громадської ліги Україна-НАТО підкреслив, що «сьогодні, коли в Україні необачно ліквідовано цілу низку державних інституцій, що опікувались питаннями не стільки НАТО, скільки безпеки держави, роль і відповідальність тих хто залишився, зокрема і Ліги, значно зросла. Питання інформування суспільства щодо співробітництва України з НАТО залишаються на порядку денному і для чинної влади оскільки необхідно виконувати Указ Президента № 468/2011 від 13 квітня цього року, де зазначено «забезпечити регулярне інформування громадськості про хід і результати реалізації у 2011 році Річної національної програми».
«Якщо у держави є та частина влади яка проголошує європейські та євроатлантичні прагнення України в Брюсселі та Страсбурзі, то повинен хтось ці ідеї співробітництва з ЄС та НАТО проголошувати і в самій Україні. Інформаційна робота повинна мати довготривалий характер, зусилля повинні бути спрямовані на регіони. Позитивним є те, що в Річних Національних програмах Лігу Україна-НАТО зазначено як партнера і співвиконавця. Неурядові організації ініціюють на початку наступного року громадське обговорення пропозицій до Плану заходів Річної Національної програми на 2012 рік», - зазначив Сергій Джердж.
«У Північноатлантичному альянсі сподіваються, що Україна буде стратегічним і передбачуваним партнером», - про це під час засідання 8-ї Асамблеї Громадської ліги Україна-НАТО заявив керівник відділу по роботі з країнами-партнерами Управління громадської дипломатії Штаб-квартири НАТО Мішель Дюре. Він зазначив, що «НАТО вірить у цінність партнерства з Україною, і нагадав, що співпраця триває вже понад 15 років. За словами Дюре, «Україна змінюється і так само змінюється НАТО». Мішель Дюре додав, що «Україна заявила про свій європейський вибір, і Альянс його підтримує»
Наталія Немилівська, директор Центру інформації та документації НАТО, у свою чергу додала, що «дедалі частіше загрози міжнародній безпеці мають невійськовий характер, що набуло рис чіткої тенденції. Радикалізм і тероризм, держави, котрі зазнали кризи, кіберзагрози, піратство у відкритому морі, природні та техногенні катастрофи потребують спільного реагування. За таких обставин жодна держава чи організація не спроможна відповідати на них за принципом «самі впораємося».
«Гадаю, слід чітко вказати, що Річна Національна програма – це не спільний документ НАТО і України. Це передусім український документ – написаний Україною і для України, з широким спектром цілей та реформ, які Україна прагне здійснити. НАТО і члени Альянсу готові надати підтримку вашій країні в досягненні цих цілей, і саме тому РНП така важлива. Це та дорожня карта, яка допомагає нам підтримувати Україну в досягненні її мети. Наша роль полягає не в моніторингу за її виконанням, а в наданні Україні підтримки», - додала Наталя Немилівська.
«Щорічна Національна програма співробітництва України з НАТО (РНП) є важливим засобом для введення реформ в Україні», - на цьому, під час 8-ї Асамблеї Громадської ліги Україна-НАТО, наголосила Надзвичайний і Повноважний Посол Бельгії в Україні Яна Зікмундова. «Україна взяла на себе зобов’язання трансформувати своє суспільство на основі демократичних цінностей. У випадку з НАТО щорічна Національна програма є дуже потенційно потужним інструментом і засобом для введення реформ, зорієнтованих на Європу», - сказала пані Зікмундова. За її словами, Громадська ліга Україна-НАТО повинна підтримувати цю Національну програму і допомагати владі вводити пов’язані з нею реформи. Вона зазначила, що у всіх країнах НАТО та європейських державах неурядові організації становлять основу досвіду, необхідного для «розробки свіжих ідей та політики».
«Україна повинна брати участь в обговоренні політики НАТО», - заявив заступник посла Польщі в Україні пан Даріуш Ґурчиньскі. «Голос України повинні почути в Брюсселі, в Штаб-квартирі НАТО», - сказав дипломат. За його словами, Україна повинна брати участь в обговореннях, що стосуються політики Альянсу, які проходять в НАТО. Даріуш Ґурчиньскі також зазначив, що «позитивною є ситуація, коли Україна, незважаючи на зміну зовнішньополітичного курсу, продовжує розвивати свої відносини з Альянсом».
«Безумовно, коли йдеться про такий дієвий механізм співпраці, як Річна Національна програма, то вона повинна удосконалюватися, і МЗС проводить постійні консультації з партнерами з НАТО», - повідомив заступник голови Департаменту євроатлантичного співробітництва, контролю над озброєннями та військово-технічного співробітництва МЗС України Руслан Німчинський під час 8-ї Асамблеї Громадської ліги Україна-НАТО у Києві. Він підкреслив, що протягом останніх місяців було проведено ряд заходів, на яких відбулась оцінка виконання Україною Річної національної програми співробітництва з НАТО в поточному році. У ході цих зустрічей, за словами Руслана Німчинського, експерти Альянсу висловлювали рекомендації щодо цього документу, частина яких вже були враховані при підготовці Річної національної програми на 2012 рік. «Цю програму найближчим часом буде презентовано», - повідомив представник МЗС України.
За словами заступника голови Громадської ліги Україна-НАТО, Олега Кокошинського: «Порядок денний 8-ї Асамблеї Громадської ліги Україна-НАТО є не тільки амбіційним, але і спирається на потужний досвід і ресурси її членів. Її напрацювання і рішення мають визначити і запропонувати для членів Ліги і громадських організацій оновлену змістовну і ефективну програму дій, яка має врахувати можливості співробітництва як з владою так і з міжнародними партнерами».
В свою чергу Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, професор Національної академії управління, заступник голови Громадської ліги Україна-НАТО
зазначає, що «Українська молодь сама має розібратися в проблемах, явищах, закономірностях геополітичного, геоекономічного, цивілізаційного розвитку України та визначити її місце у світі. Відомо тільки одне – щоб сьогодні бути успішним, потрібно бути інтелектуально, професійно та ідейно підготовленим. Знання і навички мають формуватися не на стереотипах, догматах, фантастичних уявленнях, а на аналізі реальних явищ, що відбуваються у світі».
«Ліга планує залучати до своєї діяльності регіональні неурядові організації, державні виконавчі структури всіх рівнів, освітні, наукові установи, всіх зацікавлених осіб для здійснення головної своєї мети – реалізації широкого громадського руху за євроатлантичний поступ України. Не викликає сумнівів, що сьогодні існують добрі можливості для проведення практичних кроків у розвитку співпраці з НАТО і всі ми зацікавлені не лише у проголошенні цієї мети, а і в її реальному досягненні та здійсненні», - підсумував у своєму виступі Сергій Джердж.
5 грудня 2011 р.
Імітаційне навчання «Прийняття рішень у НАТО»
29-30 листопада 2011 року у приміщенні Національної академії державного управління, м. Київ, Україна, відбувся семінар-імітаційне навчання «Прийняття рішень у НАТО». Захід був організований Програмою професійної підготовки Україна-НАТО офісу зв’язку НАТО в Україні та Центром інформації та документації НАТО в м. Київ. До участі в семінарі були запрошені представники провідних неурядових установ України, що займаються дослідженням безпекової тематики, та держслужбовці, що проходять навчання у стінах Національної академії. Зокрема, в ньому взяли участь У семінарі брали участь з української сторони: віце-президент Віталій Малащенко, віце-президент Марина Білинська, завідувач кафедри національної безпеки Григорій Ситник, експерт Дніпропетровського Центру з Євроатлантичної інтеграції Тетяна Брежнєва, представники Херсонського, Донецького, Івано-Франківського, Сумського університетів; Вінницького та Одеського економічних університетів; Луцького технічного університету; професорсько-викладацький склад кафедри національної безпеки Національної академії; з іноземної сторони - експерти центру імені Джорджа Маршала - Тамір Сінай, Свен Гарайз; представники офісу зв'язку НАТО в Україні - Марчін Кожіел, Баррі Адамс.
Метою проведення заходу було ознайомлення фахівців академічних кіл та громадянського суспільства з процесом прийняття рішень у НАТО, зокрема структури прийняття рішень у НАТО, визначення порядку денного (послідовності дій) та правило консенсусу, формулювання та представлення національних позицій при прийнятті рішень у НАТО, етапи міжнародних криз та механізми реагування на кризову ситуацію.
Протягом першої половини першого дня семінару учасники прослухали вступні ознайомлювальні лекції щодо процесу прийняття рішень в НАТО та загального огляду імітаційного моделювання.Після цього учасники відпрацювали змодельовану ситуацію екстреного засідання Північноатлантичної Ради щодо реагування НАТО на можливе загострення ситуації на Африканському Розі, пов’язаною з терористичною загрозою від радикальних ісламістів у Сомалі. Навчання завершилося докладним розбором дій учасників, демонструючи таким чином, зразково-показові прийоми та методи розбору. Завершився семінар ознайомленням учасників з етапами, необхідними для ефективної підготовки та проведення імітаційного навчання, як складової програми навчання, або в якості окремого семінару з професійної підготовки.
Завдяки проведенню семінару учасники отримали нові знання щодо прийняття рішень у НАТО та практичні навички, необхідні для застосування прийомів та методів імітаційного моделювання на власних курсах/семінарах.
9 листопада 2011 р.
Відбувся Перший Форум Україна – Росія – НАТО «Співпраця з НАТО: переваги для України та Росії»
7 листопада у Києві відбувся Перший Форум Україна – Росія – НАТО «Співпраця з НАТО: переваги для України та Росії», де провідні європейські, українські та російські експерти обговорили нове бачення стосунків між Києвом, Кремлем та Північно-Атлантичним Альянсом.
Форум організував Інститут світової політики в партнерстві з Московським Центром Карнеґі за підтримки Центру інформації і документації НАТО в Україні та Інформаційного бюро НАТО в Росії.
Організувати постійний дискусійний майданчик у тристоронньому форматі - таким було основне завдання Форуму. Такий майданчик дасть змогу вийти за межі стереотипів, багато яких сягають ще часів «холодної війни», та знайти шляхи, які дозволили б усім трьом сторонам перейти від упередженого діалогу до взаємовигідного партнерства.
«Безперечно, пошук порозуміння в трикутнику «Україна – НАТО – Росія» вимагає значних зусиль, – розповіла Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики. – Та й позитивні результати такої політики навряд чи будуть помітні в короткотерміновій перспективі. Тим не менше, подібне партнерство може стати найвдалішою стратегічною інвестицією в безпеку як власне України, так і регіону в цілому. І хоч Україна і Росія дивляться на Альянс по-різному, існує багато аспектів, де наші погляди практично збігаються».
Росію на Форумі представили провідні експерти-науковці Татьяна Пархаліна і Дмітрій Данілов, член Наукової ради Московського Центру Карнеґі Андрєй Рябов, багаторычний редактор російської служби Бі-Бі-Сі Константін Еґґерт, та багато інших. Географія російських учасників сягала від Калінінграда до Волгограда. Провідний британський фахівець з пострадянських країн Кейр Джайлз презентував погляд із Західної Європи.
Серед модераторів були відомі телеведучі Євгеній Кисельов та Сергій Дорофеєв.
Північноатлантичний альянс готовий співпрацювати з Україною настільки, наскільки вона цього хоче. Про це сказала у своєму виступі директор Центру інформації та документації НАТО Наталія Немилівська під час відкриття Форуму. «З нашого боку ми готові працювати з Україною настільки, наскільки вона цього буде хотіти», - сказала Немилівська.
За її словами, в НАТО також вважають, що зараз як ніколи раніше існують можливості для розвитку партнерства між Україною та НАТО. Вона зазначила, що перед країнами постають численні, все більш складні виклики безпеки. Зокрема, поширення зброї масового знищення, кібербезпека і піратство.
Немилівська також зазначила, що до недавнього часу Україна хотіла стати новим членом НАТО, але український уряд вважає, що Київ може внести свій більший внесок у міжнародну безпеку шляхом невступу в якій-небудь блок. «Слід відзначити ще раз, що ми повністю поважаємо це рішення. Ми визнаємо суверенне право кожної країни вільно вибирати для себе підхід з організації безпеки », - сказала Немилівська.
У свою чергу, експерти-учасники Форуму висловили думку, що тісна співпраця у форматі "Україна-Росія-НАТО" вигідна для всіх учасників, але враховуючи деякі протиріччя в цьому питанні між Києвом і Москвою, поки що рано говорити про стратегічне партнерство в рамках цього "трикутника".
"Прагнення знайти точки дотику між Україною, Росією і НАТО дуже своєчасне і має хороші перспективи. З огляду на ті проблеми, які переживають зараз і НАТО як інститут, і наші держави, зближення для них є позитивним фактором", - висловив переконання директор Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський.
У той же час, українські експерти погодилися, що на шляху зближення "трикутника" існує значна кількість перешкод. Серед них і відсутність довіри, і часто напружена атмосфера у відносинах Москви з Києвом, і взаємні претензії сторін. "Росія ніколи не заперечувала співробітництво України з НАТО, але очевидним є і те, що, з точки зору Москви, Україна повинна співпрацювати з Альянсом як мінімум під її патронатом. Будь-яке самостійне співробітництво викликає відповідну реакцію", - вважає директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко .
"Потенціал стратегічної взаємодії в форматі "Україна-Росія-НАТО" я поки не бачу, а ось приклади успішної співпраці вже існують, - розповів представник Центру Разумкова, колишній заступник керівника МЗС Валерій Чалий. - Це - антипіратські операції, проліт повітряних суден для участі в операції в Афганістані, залучення транспортної авіації Росії та Україні до операцій НАТО ". Член наукової ради Московського центру Карнегі Андрій Рябов підтримав колегу. "До переліку я б додав співробітництво в межах (навчань)" Блексіфор ", боротьбу з тероризмом, співпрацю в Чорноморському регіоні", - зауважив експерт.
Як очікується, Форум проводитиметься на щорічній основі.
За матеріалами сайту Інституту світової політики
http://iwp.org.ua/ukr/public/466.html
15 жовтня 2011 р.
Відеоконференція "Енергетична безпека та енергоефективність України"
Заступник директора Центру професор Ігор Тодоров взяв участь відеоконференції «Енергетична безпека та енергоефективність України» в Інституті світової політики (Київ) 11 жовтня 2011 р. Відеоконференція була організована ІСП у партнерстві з Фондом Карнегі за міжнародний мир (м. Вашингтон, США). Під час дискусії виступили експерт Фонду Карнегі з питань енергетики та клімату Аднан Ватасевер, старший економіст Міжнародного валютного фонду Пітер Долман, радник Міністерства палива та енергетики України Оксана Грищенко, член Наглядової ради Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук, екс-міністр палива та енергетики України Іван Плачков.
Експерт Фонду Карнегі з питань енергетики та клімату Аднан Ватасевер зауважив, що Україна мусить збільшити енергоефективність, щоб здобути енергетичну незалежність. «Енергоефективність – це найліпший спосіб розв’язати питання залежності, це питання безпеки. Нові технології – це частина української перспективної стратегії», - наголосив він. Як розповів пан Ватасевер, торік Україна стала другим споживачем російського газу в Європі (з 32 млрд кубічних метрів) після Німеччини (33 млрд). Він переконаний, що зменшити залежність від російського газу можна через збільшення внутрішнього виробництва, відновлювальні джерела (які, проте, забезпечують тільки 1% балансу) та альтернативні джерела постачання газу. "Важливе також заміщення газу іншими джерелами, такими як вугілля та атомна енергетика. Але головною передумовою є енергоефективність. У Німеччині вона в 4 рази вища в Україні. Тільки Туркменістан та Узбекистан мають гірші показники – але вони мають і власний газ», - пояснив експерт Аднан Ватасевер. За словами Юрія Корольчука, члена Наглядової ради Інституту енергетичних досліджень, обвинувальний вирок екс-прем`єр-міністру України Юлії Тимошенко відлякує потенційних інвесторів з енергетичного сектора України, тому загрожує її національній безпеці. «Те, що Тимошенко фактично засуджено за газові угоди, задає поганий приклад для майбутнього української енергетики, – вважає Юрій Корольчук. – Той-таки бізнес, ті самі інвестори відтепер матимуть острах, що з ними так само можуть вчинити через 2, 3, 5 чи 10 років». На думку експерта, в кінцевому підсумку це обмежує перспективу зменшити енергозалежність України від російського газу.
Однак, за словами Івана Плачкова, екс-міністра палива та енергетики України, український уряд досі має потужні важелі впливу на Росію у переговорах щодо ціни на газ. «Україна має три дуже серйозні важелі. По-перше, вона є найбільшим споживачем російського газу – це вже сам по собі серйозний аргумент. По-друге, вона має сховища, яких нема ні в Росії, ні в ЄС, а без них транспортування газу в Європу неможливе. По-третє – це українська газотранспортна система, яка була проектом впливу радянського Політбюро на Європу. Якщо Росія заволодіє цією зброєю, вона знову спробує її використати», - підкреслив екс-міністр. Професор Ігор Тодоров задав партнерам з США питання щодо виконання американською стороною енергетичної складової Хартії про особливе партнерство.
30 вересня 2011 р.
Міжнароднй семінар "Операції під проводом НАТО: процес прийняття рішень"
Заступник директора Центру професор Ігор Тодоров взяв участь в міжнародному семінарі "Операції під проводом НАТО: процес прийняття рішень". Захід відбувся 28 вересня в м. Дніпропетровську й був організований Центром євроатлантичної інтеграції в Дніпропетровську (директор Тетяна Брежнєва) спільно із Центром інформації та документації НАТО. Семінар проходив в інтерактивній формі з метою з’ясування та усвідомлення процесу прийняття рішень стосовно врегулювання криз. Це є одним із фундаментальних завдань НАТО в сфері безпеки. Протягом семінару учасники в складі засідання уявної Північноатлантичної Ради намагалися дослідити всі етапи процесу врегулювання уявної кризи: від оцінки ситуації до розробки рекомендованих варіантів реагування, планування й виконання рішень.
Професор І.Я.Тодоров виконував роль Посла Чеської республіки в НАТО. Центр євроатлантичної інтеграції в Дніпропетровську надав учасниками всі необхідні матеріали (сценарій, програму семінару, документи матеріали НАТО з питання врегулювання криз й операцій та місій відповідно) для визначення власної позиції. Також, після семінару, всі учасники отримали аналітично-практичну розробку Центру євроатлантичної інтеграції в м. Дніпропетровську для проведення аналогічних заходів у вищих навчальних закладах. Участь в семінарі взяли представник Центру інформації і документації НАТО в Київі С.Ротаєнко, військовий аташе Посольства Kоролівства Норвегія в Україні Хокон Льокон, голова громадської Ліги Україна-НАТО Сергій Джердж, заступник голови Атлантичної Ради України О.Кокошинський, представники Міністерства оборони України та центрів євроатлантичної інтеграції Івано-Франківська, Одеси, Сум, Луцька, Чернігова, Черкас, Миколаєва, Житомира тощо.
26 вересня 2011 р.
Міжнародний конкурс "АЛІАНТЕ"
У вересні 2011 р. в Бердичеві пройшов фінальний етап популярного серед молоді конкурсу «Аліанте-2011-Україна». Конкурс “Аліанте-2011-Україна”, був ініційований Молодіжним центром Атлантичної Ради України проводиться в рамках Державної програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України. В Україні конкурс “Аліанте” проходить за сприяння та підтримки: Громадської Ліги Україна-НАТО, Центру інформації та документації НАТО, Міністерства оборони України, Генерального штабу збройних сил України, Держкомтелерадіо України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства закордонних справ України, Посольств країн-учасниць конкурсу, ТВ програми “Фактор безпеки” (5 канал).
Міжнародний конкурс “Аліанте-2011” – Україна” проводиться для учнів загальноосвітніх шкіл та студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації. Він складається з трьох основних етапів: І – написання теоретичної роботи-есе та відповідей на поставлені запитання; ІІ – військово-спортивні змагання; ІІІ – пізнавальна подорож до країн-членів НАТО з відвіданням військових баз та міжнародних структур. Мета конкурсу – сприяти поширенню інформації та розумінню процесів інтеграції України до європейських та євроатлантичних структур співробітництва та безпеки. В журі конкурсу – відомі фахівці з питань міжнародних відносин, представники громадських, державних та міжнародних установ. В цьогорічному конкурсі вдало деб`ютувала команда з Донецька в складі Дениса Князєва та Анни Тодорової.
16 липня 2011 р.
ДЕНЬ ЄВРОАТЛАНТИЧНОГО ПАРТНЕРСТВА
14 липня 2011 р. у приміщенні Дипломатичної академії України при МЗС України у м. Києві Громадською Лігою Україна-НАТО при підтримці Центру інформації та документації НАТО в Україні був організований круглий стіл, присвячений святкуванню Дня євроатлантичного партнерства в Україні. До участі в заході були запрошені представники неурядових організацій з різних регіонів України, співробітники дипломатичного корпусу та державних органів влади, доповідачі з штаб-квартири Північноатлантичного Альянсу, журналісти та студенти. Центр міжнародної безпеки на форумі представляв заступник директора ДМГО Микола Замікула.
Розпочалося проведення круглого столу з прес-конференції. З вітальним словом виступив модератор заходу, голова Громадської Ліги Україна-НАТО Сергій Джердж. Він розповів про історію святкування Дня євроатлантичного партнерства в Україні, розпочату в 2009 р., про витоки та традиції цієї події, та окреслив план робіт на найближче майбутнє.
Наступним виступив посол Дірк Бренгельманн, помічник Генерального Секретаря НАТО з питань політичних відносин та політики безпеки. За допомогою технології відео-конференції він висвітлив основні віхи у історії співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору (окремо наголосивши на важливості для історії таких дат, як 1991 р. – початок відносин Києва з Брюсселем, та 1997 р. – підписання Мадридської Хартії), окреслив галузі та сфери партнерства (у тому числі – участь України в операціях Альянсу в Афганістані та Середземному морі, у процесі формуванні сил швидкого реагування), та визначив позицію НАТО щодо оборонної реформи в нашій державі.
Виконуючий обов’язки директора Департаменту євроатлантичного співробітництва і нових викликів МЗС України Борис Захарчук відзначив, що відносини з Північноатлантичним Альянсом значно розширилися протягом 20 років співпраці. У своїй промові він зупинився на таких факторах, що впливають на поглиблення відносин, як прийняття нової стратегічної концепції Організації Північноатлантичного договору та діяльність Комісії Україна-НАТО. Завершив він свою доповідь зауваженням, що наступного року кругла дата – п’ятнадцятиріччя підписання Хартії про особливе партнерство – вимагає окремого святкування.
Повірений у справах Республіки Польща в Україні Даріуш Горчинський розповів про такі специфічні інструменті налагодження євроатлантичного співробітництва, як діяльність неурядових організацій у форматі потужної мережі та утворення сильного громадянського суспільства. Він наголосив, що Польща й надалі підтримуватиме Україну у її зовнішньополітичній діяльності.
Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталя Немилівська відзначила важливість святкування Днів євроатлантичного партнерства в Україні та навела приклади окремих позитивних брендів, що упродовж останніх років відкривали нашу державу Європі.
Керівник Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Кожієл розповів про основні досягнення у історії євроатлантичного вектору зовнішньої політики офіційного Києва, про діяльність Офісу зв’язку Альянсу протягом останніх років. Торкаючись питання можливого та потенційного вступу України до Організації Північноатлантичного договору він наголосив, що Альянсу потрібні союзники, які здатні та готові брати участь у вирішенні світових проблем.
Посол України в Бельгії, голова місії України при НАТО Ігор Долгов у форматі відео-конференції окреслив основні конкретні аспекти сучасної співпраці Києва з Брюсселем, у тому числи – у питаннях утилізації зброї, перепідготовки військовослужбовців, боротьби з повенями на Закарпатті та у басейні ріки Прип’ять, в рамках нової програми Альянсу «Наука заради миру». Він заявив, що розвиток партнерства з Альянсом повинен бути спрямований на протистояння новим викликам безпеці.
Президент Атлантичної Ради України Вадим Гречанінов, що стояв у витоків українського євро атлантизму, поділився своїм досвідом в цій сфері, та висловив свою позицію щодо сучасного стану відносин, наголосивши, що наша держава є найбільш активним учасником програми Альянсу «Партнерство заради миру». Він підкреслив важливість організації роз’яснювальної роботи серед населення щодо євроатлантичної проблематики, та подякував представникам неурядових організацій за проведену ними важку працю.
Після невеликої перерви розпочалося засідання круглого столу під назвою «Україна-НАТО: 20 років партнерства. Здобутки та перспективи». Першим слово взяв керівник відділу по роботі з країнами-партнерами Управління публічної дипломатії штаб-квартири НАТО Мішель Дюре. Він розповів про історію інтеграційних процесів у Європі та світі, зупинившись як на невдалих спробах створення стійких безпекових міждержавних установ (Ліга Націй), так і на сучасному успішному досвіді, наголосивши, що в новітніх умовах країна не може існувати без співпраці із сусідами. Визначаючи роль Північноатлантичного Альянсу у протистоянні без пековим загрозам, він відмітив, що ця організація тісно співпрацює з ООН та керується принципами міжнародного права, прийнятими у Нью-Йорку. Також він заявив, що Україна, на його думку, все більше приймає участь у забезпеченні регіональної безпеки, й з відповідальністю ставиться до своїх міжнародних зобов’язань.
Представник відділу військових аспектів інтеграції в НАТО Управління євроатлантичної інтеграції Генерального штабу ЗС України полковник Валентин Левчик розповів про історичні аспекти та сучасний стан суто військового співробітництва у форматі Україна-НАТО. Він наголосив, що наша держава брала участь у всіх операціях організації, до яких долучалися партнери Альянсу. Також він відмітив, що зараз українські військові приймають участь в операції НАТО в Косово, тренувальній місії в Іраку, операції «Активні зусилля» на Середземному морі, допомагають у відбудові Афганістану, де український контингент за останній рік збільшився. Також він нагадав про проведену при підтримці Брюсселю евакуацію українських громадян з Лівії. У підсумку він заявив, що збройні сили України налаштовані на поглиблення партнерства у майбутньому.
Віце-президент Атлантичної Ради України Олег Кокошинський за допомогою презентаційних матеріалів довів, що всі українські президенти та уряди велику увагу у зовнішньополітичній діяльності приділяли євроатлантичному вектору відносин, незважаючи на власну політичну орієнтацію. Він наголосив, що в останні роки не НАТО, а окремі українські політики розділяли українське суспільство за рахунок власних інсинуацій. На його думку, потужне громадянське суспільство повинно протистояти таким тенденціям та приймати активну участь у формуванні державних планів щодо відносин із Брюсселем.
Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук висвітлила позицію Російської Федерації щодо запровадження Україною незалежної зовнішньої політики. Вона наголосила на тому, що відносини України з організацією Північноатлантичного договору мають стати індикатором зовнішньої політики країн-членів Альянсу, що позаблоковість, проголошена Києвом – це помилковий шлях, й що основну увагу зараз необхідно приділяти вирішенню євроатлантичної проблематики. Також вона відмітила, що важливу роль у сучасному середовищі відіграє правильна політика щодо ребрендінгу НАТО, та виразила побажання залучити нових осіб та акторів громадянського суспільства, а саме – молодих євроатлантистів – до вирішення цієї проблеми. Вона заявила, що повинні бути використані нові методи у створенні іміджу Альянсу, й в якості прикладу подібного нового підходу навела здійснений проект щодо створення модельної колекції тематичного одягу, презентація якої у штаб-квартирі Альянсу викликала аншлаг.
Директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін заявив, що Україна є європейською державою, що повинна увійти в демократичну сім’ю європейських народів, формуючи потужний середній клас, протистоячи корупції та відстоюючи свободу слова. Він відмітив, яким чином українські держслужбовці повинні формувати політику країни у сучасних умовах, та наголосив на необхідності опрацювання євроатлантичної проблематики у вищих навчальних закладах за рахунок створення спеціалізованих кафедр, підготовки навчальних курсів та захисту наукових робіт.
На завершення круглого столу президент Молодіжного Центру Атлантичної Ради України Оксана Григор’єва розповіла про роботу з українською молоддю, про проект «Аліанте», наголосивши на тому, що серед цільової аудиторії такої діяльності вже відступі застарілі стереотипи щодо Організації Північноатлантичного договору.
Виступи доповідачів та експертів викликали жваву дискусію, до якої залучилися як представники мас-медіа, так і присутня студентська молодь.
30 березня 2011 р.
Міжнародна конференція «Нові загрози глобальній безпеці: міжнародний тероризм, піратство, кібер-загрози»
м. Волгоград, Росія
Перший день роботи конференції розпочалась з вступного слова ректора ВАДС І. Тюменцева, директора Інформаційного бюро НАТО в Москві Роберта Пшеля, та директора Школи регіональної еліти І.Малюгіна. Вони привітали учасників та експертів та побажали їм плідно попрацювати й успішно виконати всі заплановані при організації заходу завдання.
На початку першого дня роботи Академії з вступною промовою виступили голова департаменту співробітництва з країнами - партнерами відділу публічної дипломатії НАТО Мішель Дюре, Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку Клаус Ціллікенс та Директор Центру міжнародної безпеки ДонНУ Олександр Крапівін. Вони привітали учасників заходу, побажали їм успішної роботи в секціях Академії та окреслили основні аспекти її проведення. Також були вирішені окремі організаційні питання.
Перша сесія конференції була присвячена розгляду проблематики природи глобальної безпеки та дослідженню джерел глобальних загроз. Першим доповідачем виступив Стефано Раваньан, перший радник політичного відділу посольства Італії в РФ. У своєму виступі він проаналізував нові безпекові виклики ХХІ століття, які умовно розділив на три групи – невизначені (зміни клімату, нестача води та провізії), чітко визначені (тероризм), та державного характеру (ситуація в Сомалі). Боротися з цими загрозами, на думку дипломата, можна лише за рахунок розвитку дієвої співпраці між акторами міжнародних відносин. Також доповідач зупинився на питаннях участі Італії у вирішенні безпекової проблематики, зокрема – на участі італійських військ в миротворчих операціях (на сьогоднішній момент в цих місіях беруть участь біля 8 тисяч італійських військовослужбовців). У заключній частині промови пан Раваньан виклав свої думки щодо можливостей підвищення ефективності політики НАТО за рахунок покращення рівня співпраці між країнами-членами та структурами організації, та окреслив основні аспекти формування політики безпеки та оборони Італії з точки зору громадського сектору.
Після тривалої й цікавої дискусії та невеликої перерви на каву слово взяв Андрій Серенко, експерт Центру вивчення сучасного Афганістану. Розповідаючи про сучасний стан справ в проведенні операції Північноатлантичного Альянсу в Центральній Азії, він заявив, що проблему врегулювання Афганського питання неможливо вирішити, не застосовуючи глобальні підходи, й що боротьба з рухом Талібан не може обмежуватися лише географічними межами однієї держави. Натомість, НАТО слід більше уваги приділяти ситуації в Пакистані, де таліби набирають силу, поповнюють свої ресурси й поновлюють сили. Основним полем боротьби з ними повинні стати не бойові дії, а надання допомоги країнам регіону в гуманітарній сфері. Покращення системи освіти, побудова транспортної мережі, розвиток комунікацій – все це повинно сприяти покращенню життя простого народу, що відверне його від підтримки радикальних ісламістських рухів. Результати діяльності Альянсу в цій сфері можна побачити вже сьогодні – на даний момент не більше 10 % населення Афганістану бажають повернути режим талібів до влади. Також у процесі розгорнутої дискусії були розглянуті питання приєднання Російської Федерації до операції НАТО в регіоні, та окреслені перспективи співпраці у такій важливій сфері дії, як боротьба з наркотрафіком.
Після перерви на обід розпочалась друга сесія конференції, присвячена аналізу співробітництва Росії з Організацією північноатлантичного договору в контексті протидії новим загрозам глобальній безпеці. Директор Інформаційного Бюро НАТО у Москві Роберт Пшель розповів про рішення Альянсу щодо поглиблення партнерства, прийняті на саміті НАТО в Лісабоні. Серед основних галузей поглибленої співпраці він назвав боротьбу з тероризмом, протидію наркоторгівлі у Центральній Азії, допомогу при надзвичайних ситуаціях та катастрофах, створення спільної системи ПРО задля охорони європейського повітряного простору, обмін спеціалізованими даними. Експерт Центру міжнародної безпеки Донецького національного університету Валерій Кравченко у своїй доповіді окреслив перспективи міжнародних зусиль по протидії глобальним безпековим загрозам. Основним інструментом врегулювання сучасних міжнародних відносин, на його думку, є Організація Об’єднаних Націй, і тому одним з найголовніших завдань нашого часу є організація належним чином спланованої реформи Ради Безпеки цієї структури, що покращило б її здатність реагувати на кризові явища та процеси. Також він торкнувся питання організації безпекових систем на основі регіональних структур та інституцій, заявляючи про необхідність більш детально розробляти керівні положення та принципи їх функціонування. В останній частині своєї доповіді український експерт розповів про історію та перспективи участи своєї держави в операціях та місіях з підтримки стабільності у євроатлантичному регіоні.
Після перерви на каву були розпочаті засідання третьої сесії заходу, присвяченої аналізу нових загроз глобальній безпеці на прикладі кібер-загроз. Першим слово взяв заступник начальника відділу „К” ГУВС Волгоградської області, підполковник міліції Консттянтин Ступченко. Розповідаючи про російський погляд на проблематику протидії кібер-атакам, він надав загальну класифікацію засобам таких незаконних дій (спам, мережеві атаки, шкідливе програмне забезпечення), та проаналізував досягнення Росії в напрямку боротьби з ними. Експерт Кооперативного Центру кіберзахисту Кеннет Джиарс окреслив основні положення політики Північноатлантичного Альянсу в цій галузі (наголошуючи на діяльності спеціального Центру в м. Таллінн, Естонія), зауваживши, що основну загрозу кібертероризм несе для країн північної Європи, через їхню повну залежність від мережевих засобів комунікації та управління. Він рекомендував переглянути ставлення до Інтернету з боку юридичних кіл, заявивши, що основне законодавство на даний момент не задовольняє потреби врегулювання кібер-злочинності та не може адекватно реагувати на новітні загрози.
Після завершення роботи третьої сесії під час заключної дискусії були підбиті підсумки роботи міжнародної конференції.
Наступний день був присвячений роботі у семінарських групах. заступник начальника Управління громадської безпеки та взаємодії з правоохоронними органами апарата Голови адміністрації Волгоградської області Валерій Фесечко присвятив свою лекцію проблематиці взаємодії принципів безпеки та загальновизнаних прав людини. Доктор фізико-математичних наук МДУ, член-корреспондент Академії технічних наук РФ Ельяр Гасанов окреслив основні положення проблеми захисту баз даних у інформаційному суспільстві. Директор центру виховної та позанавчальної роботи Волгоградської Академії Державної Служби Володимир Шипулін розповів про поняття „перманентної революції” у ХХІ столітті, та звернув увагу на основні новітні загрози, моделі та сценарії розвитку безпекової ситуації в світі. Нарешті, незалежний журналіст Ганна Степанова донесла до слухачів свій погляд на безпеку медіа простору в сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства.
18 грудня 2009 р.
Всеукраїнський науковий семінар «Євроатлантична співпраця: від науки до миру»
м. Одеса
15 грудня 2009 р.
15 грудня 2009 р. у місті Одеса на базі Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського за підтримки Посольства Литовської республіки в Україні відбувся всеукраїнський науковий семінар «Євроатлантична співпраця: від науки до миру». Захід було проведено з метою аналізу основних тенденцій євроатлантичної інтеграції України в 2009 р.; підведення підсумків роботи Одеського науково-інформаційного центру євроатлантичної співпраці у форматі консультативного форуму представників українських науково-інформаційних центрів євроатлантичної співпраці. У семінарі взяли участь представники Донецького національного університету, Інституту трансформації суспільства, Луцького національного технічного університету, Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Організатор заходу – Одеський науково-інформаційний центр євроатлантичної співпраці ПНПУ імені К.Д. Ушинського. Центр було відкрито 18 грудня 2008 р. з метою інформування населення міста Одеси, Одеської області та інших регіонів країни з питань інтеграції України в Євроатлантичне співтовариство. Напрями роботи центру: інформування громадськості регіонів, організація науково-практичних і навчально-методичних заходів, підготовка тренерів, надання доступу до публікацій, проведення дискусій, олімпіад та конкурсів, здійснення наукових досліджень та вивчення громадської думки з питань євроатлантичної інтеграції України. Організація тісно співпрацює з іншими українськими науково-інформаційними центрами євроатлантичної співпраці та має партнерів за кордоном. Директор центру – кандидат психологічних наук, в.о. доцента кафедри іноземних мов ПНПУ імені К.Д. Ушинського Яковлєва Марина Вікторівна –привітала учасників та гостей форуму й ознайомила присутніх з діяльністю Одеського науково-інформаційного центру євроатлантичної співпраці.
Із доповіддю «Роль суспільства в реалізації політики євроатлантичної інтеграції України» виступив директор Інституту трансформації суспільства, заступник голови Координаційної Ради Громадської Ліги Україна–НАТО, керівник проекту зі створення регіональних центрів євроатлантичної інтеграції в Україні Соскін Олег Ігорович. У своєму виступі він зауважив, що Україна фактично опинилась в «сірій зоні» між двома потужними цивілізаціями, тому державі необхідно зробити геополітичний вибір. За словами професора Соскіна, євроатлантична модель розвитку країни є найбільш безпечною, успішною і прогресивною. Олег Соскін висловив думку про необхідність активної інформаційної й рекламної підтримки діяльності ОНІЦЄС і більш тісної співпраці із ЗМІ. Також він закликав до координації спільних зусиль регіональних центрів.
Присутніх зацікавила змістовна доповідь експерта Науково-інформаційного центру міжнародної безпеки та євроатлантичної співпраці, доцента кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Донецького національного університету, Ірини Богинської «Сучасні особливості відносин Росії з НАТО». Учасники семінару відзначили високий професіоналізм Донецького регіонального центру. Оксана Урбан, керівник навчально-наукового центру з європейської та євроатлантичної інтеграції України Луцького національного технічного університету, у виступі «Євроатлантична інтеграція України крізь призму регіонального вибору» на зрозумілих прикладах проілюструвала існуючі ідеологічні кліше у свідомості українців, які стосуються діяльності НАТО, та нагадала, що наукові центри не повинні перетворюватися на «закриті клуби обраних». Директор Інституту стратегічних досліджень і прогнозів трансатлантичних процесів Олександр Захарія виступив із доповіддю на тему «Одеський регіон в контексті євроатлантичної інтеграції», в якій він зазначив, що Одеса, завдяки своєму історичному минулому, посідає особливе місце у зв’язках з європейськими державами, і водночас підкреслив наявність загрозливої тенденції до збільшення російської присутності в регіоні. Проте, за його словами, на сьогодні не існує альтернативи європейському розвитку України.
Слухачі наукового семінару висловили думку про необхідність проведення подібних заходів із метою подальшого забезпечення населення об’єктивною інформацією про особливості євроатлантичної системи розвитку, цінності і діяльність Північноатлантичного альянсу, його вплив на соціально-економічний розвиток нових членів організації. Учасники семінару дійшли висновку щодо нагальної необхідності залучення і активної участі у даних проектах студентської молоді.
15 грудня 2009р.
Друга міжнародна наукова конференція «НАТО: виклики і трансформація – погляд з України»
м. Івано-Франківськ, Україна
10-11 грудня 2009 р.
10 грудня 2009 р. о 10.00 у приміщенні конференц-залу готелю «Станіслав» (м. Івано-Франківськ, Україна) відбулось офіційне відкриття другої міжнародної наукової конференції «НАТО: виклики і трансформація – погляд з України». Із вступною промовою виступили представники Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. Також учасників з усіх регіонів України привітали виконуюча обов’язки директора Центру інформації та документації НАТО в Україні пані Наталя Немилівська, військовий аташе Литовської Республіки в Україні пан Сігітас Буткус, кандидат політичних наук, директор Наукового інформаційно-аналітичного Центру НАТО пан Олег Білоус.
З першою презентацією на конференції виступив представник Секретаріату Кабінету Міністрів України Сергій Єсаулов. Його доповідь мала назву «Ефективна комунікація – запорука подолання євроатлантичного скепсису. Розповідаючи про значення при прийнятті важливих державних рішень таких понять, як «влада», ЗМІ та «громадська думка», він не забув наголосити на ролі недержавних організацій в розвитку інтеграційних процесів. Роботу конференції продовжила відео-конференція зі штаб-квартирою НАТО. Доповідачем виступив співробітник відділу відносин з Росією та Україною управління політичних справ та політики безпеки штаб-квартири Гаель Мулєк. Він розповів про нову стратегічну концепцію Північноатлантичного Альянсу, наголошуючи на тому, що основними завданнями організації зараз є боротьба з міжнародним тероризмом, піратством, розповсюдженням зброї масового ураження, змінами клімату. Також він зупинився на таких питаннях, як роль України для НАТО, російсько-грузинському конфлікті 2008 року, який, як виявилося, на Заході має назву не «війни», а «кризи». Доповідач проаналізував програму розвитку збройних сил Російської Федерації, у тому числі за рахунок закупівлі французьких кораблів класу «Містраль», наголошуючи, що РФ не має права «вето» щодо вступу України до Організації Північноатлантичного договору, і вирішення такого питання – справа лише українського народу.
Перша секція конференції мала назву «Сучасні тенденції відносин НАТО-Україна». Головуючим на ній виступав директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії України при МЗС України Григорій Перепелиця. З першою доповіддю виступив завідувач кафедри міжнародних відносин Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Петро Сардачук, який розповів про історію відносин у форматі Україна-Північноатлантичний Альянс. Сам Г.Перепелиця наголосив на загрозі світовій безпеці, що походить від створення багатополярного світу, у багатьох випадках за рахунок організації свого роду вісі Москва-Берлин-Париж, та формування, таким чином, у складі Альянсу впливової групи «адвокатів» РФ. Також він класифікував українські політичні сили згідно їхньої позиції щодо євроатлантичної інтеграції, розділивши їх на проНАТОвців (В.Ющенко), «молодих» політиків нейтральної орієнтації (Литвин, Тигибко), та проросійські сили (ліві партії, Партія Регіонів). Пан Перепелиця наголошував на відсутності альтернатив євроатлантизму для України у питаннях забезпечення безпеки, аргументуючи це фактичною відсутністю системи європейської безпеки у форматі ЄС, незважаючи на декларативні заяви про її створення. В питаннях інтеграції він заявляв про наявність в Україні первинних громадських організацій та громадянського суспільства в якості переваг нашої держави у порівнянні з іншими кандидатами. Також він наголошував на більш детальному аналізі регіональних аспектів при організації владою проНАТОвських інформаційних кампаній. Доцент кафедри конституційного, міжнародного і адміністративного права Юридичного факультету Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Вадим Кошеваров у своїй доповіді надав загальну характеристику еволюції та розвитку Стратегічної концепції НАТО, зупинившись на: першому документі 1949 року (DC6), який визначав основною ціллю Альянсу оборону Північноатлантичного регіону; концепції 1952 року (MC3.5), яка декларувала політику більш агресивної оборони; документ 1957 року (МС14.2), спрямований на запобігання розповсюдженню озброєння масового ураження; концепцію 1968 року (МС14.3), що затверджувало політику стримання, що базувалося на гнучких діях; пост біполярний документ 1991 року, що надавав пріоритетне значення питанням колективної оборони та регіонального партнерства; концепцію 1999 року, спрямовану на захист демократичних цінностей. Також доповідач наголошував на тому, що після подій 2001 року боротьба з тероризмом і загрозами у енергетичній та військовій сферах стає завданням першочергової важливості, а НАТО – організація, що створювалася в якості регіональної, трансформується на глобальну силу. Професор кафедри історіографії і джерелознавства Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Сергій Дерев’янко зробив доповідь щодо перспектив євроатлантичної інтеграції України у передвиборчих програмах кандидатів на пост президента України, посилаючись, у тому числі, на дані опитування Центру Разумкова. Аналізуючи перспективи можливого набуття Україною нейтрального статусу він заявив, що такий статус не може бути реалізований нашою державою, поки останній іноземний солдат не покине її територію (посилаючись на базування Чорноморського флоту РФ в Севастополі). Професор кафедри військово-гуманітарних дисциплін Київського національного університету ім.. Тараса Шевченка наприкінці засідання проаналізував актуальні аспекти євроатлантичної інтеграції України з точки зору питань викладання у вищий військовій школі.
Друга половина першого робочого дня конференції розпочалась з відео-конференції зі штаб-квартирою Альянсу. Співробітник Департаменту з операції Міхай Карп розповів про сучасні миротворчі місії НАТО, назвавши основними причинами виникнення нових «гарячих точок» закінчення «холодної війни» та нову геополітичну ситуацію в світі. Він проаналізував стан справ на Балканах (у Косово), в Афганістані та в Іраку, де Альянс організував тренувальну місію для місцевих поліцейських сил. У своїй доповіді він наголошував, що Афганську проблему неможливо вирішити лише військовими засобами. Головуючим наступної секції – «Громадська дипломатія як інструмент розвитку міжнародного діалогу» - виступив доцент кафедри європейської та євроатлантичної політики Дипломатичної академії України при МЗС України Олександр Полторацький. У своїй доповіді він торкнувся питань суспільної свідомості та громадської думки, називаючи основними зовнішньополітичними векторами розвитку України західний та проросійський напрямки. Шляхом мультимедійної презентації він окреслив основні етапи еволюції громадської думки щодо євроатлантичної інтеграції, та навів деякі статистичні дані. Замість завідувача відділом інформаційної політики Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції Володимира Фурашева, що мав поїхати, виступила його колега пані Ірина Жовта. Вона зробила доповідь з тематики громадської дипломатії та ролі громадських організації в них. Віце-президент Атлантичної Ради України Олег Кокошинський наголошував, що НАТО потрібно громадянському суспільству, та торкнувся освітнього виміру євроатлантичних питань.
На завершення першого робочого дня конференції презентацію щодо програми НАТО «Наука заради миру та безпеки», та участі в ній України, зробив завідувач кафедри інформаційно-обчислювальних систем та управління Тернопільського національного економічного університету Анатолій Саченко. Основною темою другого дня конференції стали доповіді стосовно регіональних аспектів методології інформування українського суспільства. Модератором секції виступив директор Харківського центру євроатлантичної інтеграції Олексій Журавльов. З розповідями про діяльність власних Центрів виступили заступник директора Донецької міської громадської організації «Центр міжнародної безпеки», експерт Науково-інформаційного Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної співпраці ДонНУ Микола Замікула, директор Львівського центру євроатлантичної інтеграції Ігор Гусак та інші громадські діячі.
1 грудня 2008р.
Круглий стіл «Євроатлантична інтеграція України: шлях до демократії»
м. Донецьк, 17 листопада 2008 року
17 листопада 2008 року у м. Донецьк відбувся круглий стіл «Євроатлантична інтеграція України: шлях до демократії». Організаторами даного заходу виступили Інститут Євро-Атлантичного співробітництва, Інститут політичних та юридичних досліджень (м. Софія, Болгарія) та Центр міжнародної безпеки та євроатлантичної співпраці Донецького національного університету.
З вітальним словом перед учасниками круглого столу - студентами-міжнародниками Донецького національного університету, представниками громадських організацій та засобів масової інформації - виступили директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, голова Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк та ректор Донецького національного університету Володимир Шевченко. У першій панельній дискусії "Демократичні принципи в діяльності ЄС та НАТО" взяли участь радник-посланник Посольства Республіки Болгарія в Україні Венцислав Канев та професор Києво-Могилянської Академії Олексій Гарань. Доповідачі, зокрема, зупинились на реформах, необхідних для успішного втілення європейського курсу України, та на наявній виборчій та партійній системі у Європі відповідно.
Ключовими спікерами другої панелі "Громадська думка в процесі європейської та євроатлантичної інтеграції" стали заступник директора Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної співпраці Донецького національного університету Ігор Тодоров, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко та головний консультант Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України Олександр Макобрій. Доповідачі підіймали такі питання, як вплив російського фактору на розвиток відносин Україна - НАТО; досвід роботи з громадською думкою у країнах - нових членах ЄС та НАТО; євроатлантична інтеграція України крізь призму громадської думки.
Загалом у заході взяли участь понад 80 чоловік.
За матеріалами
www.ieac.org.ua
28 травня 2008 року
Весняна Академія НАТО в м. Одеса (22-24 травня 2008 року)
З 22 по 24 травня 2008 року в Одеському Будинку Вчених проходила ювілейна, 10-а в Україні, Академія НАТО. Захід під назвою "Трансформація НАТО та сучасні виклики безпеці" був проведений Центром Міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, при підтримці Центру інформації та документації НАТО в Україні. В Академії прийняли участь експерти та слухачи з Росії, Грузії та різних регіонів України, у тому числі з Києва, Донецька, Одеси, Чернівців, Криму, та представники структур Північноатлантичного Альянсу.. Також було проведено кілька відео-конференцій з штаб-квартирою Організації Північноатлантичного договору в Брюсселі.більше...
21-23 квітня 2008 року
Прес-реліз Школи НАТО
Школа НАТО "НАТО - Альянс цінностей та солідарності" в Білій Церкві
21-23 квітня 2008 року у Білоцерківському національному аграрному університеті відбулась Школа НАТО «НАТО - Альянс цінностей та солідарності», в якій взяло участь 75 учасників. Школа НАТО проведена з метою підготовки експертів та тренерів у сфері євроатлантичної інтеграції. Організатори заходу: ГО «Нові перспективи», Центр інформації та документації НАТО в Україні та Громадська ліга Україна-НАТО. Школа зібрала представників 21 регіону України, зокрема представників райдержадміністрацій, університетів, мас-медіа, громадських організацій з різних міст України, зокрема Севастополя, Вінниці, Миколаєва, Сімферополя, Донецька, Дніпропетровська, Запоріжжя, Львова, Полтави, Рівного, Луганська, Сум, Тернополя, Кіровограда, Херсону, Черкас, Чернігова, Харкова, Івано-Франківська, Київщини та Києва.
Під час роботи даної школи розглядався широкий спектр євроатлантичної тематики, зокрема: спрямованість та зміст Плану дій щодо членства в НАТО; роль щорічних цільових планів Україна-НАТО у здійсненні внутрішніх реформ, в тому числі в секторі безпеки і оборони; результати Бухарестського саміту Альянсу; досвід проведення курсу на євроатлантичну інтеграцію нових країн-членів НАТО.
Крім того, детально обговорювались питання удосконалення процесу інформування громадськості щодо реалізації євроатлантичних прагнень України. Перед присутніми з відповідними доповідями та відповідями на їх запитання виступили Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні Урбан Руснак, співробітники апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України Володимир Фурашев, Міністерства закордонних справ України Анна Козярська, Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України Сергій Терешко, Національної академії оборони України Володимир Коряк, а також експерти громадських організацій Вадим Гречанінов, Олег Кокошинський, Оксана Григор'єва, Петро Процик, Валерій Кравченко. Постійним модератором цього заходу був голова ВГО Громадська ліга Україна-НАТО Сергій Джердж. Учасники висловлювали пропозиції щодо форм та методів посилення національної безпеки України та побажання продовжити роботу в регіонах України, поширюючи інформацію про цінності Північноатлантичного Альянсу та їх відповідність національним інтересам України. На завершення всім 75 слухачам були вручені відповідні сертифікати.
Latest
latest
Все про діяльність Центру та анонси запланованих заходівВся актуальна інформація у нашому звіті
дивитись
Усі права захищені. Донецький національний університет.Науково-інформаційний центр міжнародної безпеки та євроатлантичної співпраці. При використанні будь-яких матеріалів посилання з використанням електронної адреси обов'язкове:
donsecurity@ukr.net . Розробка сайту - Потьомкін С.А.
